Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важниця 2

Важниця 2, -ці, ж. 1) Подставка, подставляемая подъ шесть (ваговий дрюк) для поднятія воза, чтобы подмазать колеса. Рудч. Чп. 246. Чуб. VII. 404. Стеле чумак собі постілоньку, зелену травицю, а в голови замість подушечки — кленчасту важницю. Н. п. 2) Торговые вѣсы на базарѣ; вѣсы. Рудч. Чп. 246. О, зваж мене на праведній важниці. К. Іов. 66.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖНИЦЯ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖНИЦЯ 2"
Архи́мниця, -ці, ж. Шарлатанка. Харьковъ.
Дітонько, ді́точко, -ка, с. ласк. отъ дитя. Дѣточка. Захотілось моєму діточку.... Ном. № 9302.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Мере́ндя, -ді, ж. Приготовленная пища. У пічках стоїть мерендя (готовий харч). Шух. І. 96.
Недотепність, -ности, ж. Неспособность, неумѣлость. Чуб. І. 272.
Придверний, -а, -е. Придверный. придве́рна стіна — стѣна въ которой находится дверь. Шух. I. 101.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Сплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Сплакав над ними (прощаючись), поблагословив їх. Гн. І. 145. Вона стала, сплакала, та й дома ся зостала. Гол. І. 216. 2) Выплакать. Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу. Чуб. V. 184.
Чорнобрив, чорнобривий, -а, -е. Чернобровый. Чорнобрив, чорнобрив дрова рубає, а чорнобрива тріски збірає. Чуб. чорнобрива. Кличка коровы. Kolb. І. 65., Ум. чорнобривенький. Шевч. 303.
Шваха, -хи, ж. = швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖНИЦЯ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.