Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важнющий

Важнющий, -а, -е. Очень важный. Мати і взяла собі в голову, що Антосьо важнюща персона, коли й Тимоха проти його нічичирк. Св. Л. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖНЮЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖНЮЩИЙ"
Безвладність, -ности, ж. Безсиліе, слабость, немощность. Желех.
Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Гайстер, -ра, м. 1) = чорногуз, Ciconia. nigra. Вх. Пч. ІІ. 9. Пирят. у. 2) = гайстра. ЗЮЗО. І. 113. Котл. Ен. VI. 43.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.) Вх. Уг. 245.
Обібрати, -ся. Cм. оббірати, -ся.
Пропанькатися, -каюся, -єшся, гл. Проняньчиться, проухаживать, провозиться.
Свідчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, показывать, давать показаніе. Московка свідчила, що він був там тоді; як батька били. Канев. у. Недоїдки свідчили, що тут були люде. Св. Л. 223. Йшла фальшивим свідком свідчити. Гол. IV. 543. Святеє писаніе свідчить-висвідчає. АД. І. 185.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖНЮЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.