Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний.
До́бре нар. Хорошо; порядкомь. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде: Бийте його добре киями, щоб знав; по чому ківш лиха. Добре побив. Циган уже їсти добре хоче. До́бре ка́же. Дѣльно говорить; красно говорить. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполнѣ хорошо. Будем радиться, чи гаразд-добре на славній Україні проживати. Ум. До́бренько, до́бречко.
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш.
Літе́рний віз. Возъ, приспособленный для возки сноповъ.
Озимина, -ни, ж. Озимь. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми.
Півбог, -бо́га, м. Полубогъ. Боги, богини і півбоги... біжать в олимпську карвасарь.
Скалити, -лю, -лиш, гл.
1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить.
2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака.
3) Сильно бить, разбивать въ щепки.
4) Браниться, ручаться.
Скаргуватися, -гуюся, -єшся, гл. = скаржитися. Перед Богом вовк скаргувався.
Фальшивість, -вости, ж.
1) Фальшивость, поддѣльность, ложность.
2) Лицемѣріе, неискренность.
Хиренний, -а, -е. = хирний. Вередує, як той панич... І де взялось таке хиренне? Все село проклятого не нагодує, а він собі гуляв, п'є.
