Недорослий, -а, -е. Недорослый. Нічим обуть панят недорослих.
Пропонувати, -ну́ю, -єш, гл. Предлагать. Що то за грунт, що він нам пропонує? Як отруєно Батуру, так первим на його престол пропонували пани князя Василя.
Рдитися, -джуся, -дишся, гл. О животныхъ: горячиться. Жеребець серед кобил рдиться.
Різавка, -ки, ж. = різачка 1.
Сей, ся и сяя, се и сеє, мѣст.
1) Этотъ, эта, это. Прости, Боже, сей раз. Сеї ласки я і в жида достану. Се ж наша батьківщина. За сеє ж дівку чорнобриву, товстеньку, гарну, уродливу тобі я далебі що дам. Чом се хата не метена? То се така твоя добрість? сеє не теє. Се да то. Сидимо у її рідні: тепер вони сеє не теє.... балакали, а далі.... се б то. То есть. А його жінка, се б то Олена, що була хорунжівна. коли се. Какъ вдругъ, какъ вотъ. Їдуть собі, коли се — мишаче військо.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
Чіхратися, -ра́юся, -єшся, гл. = чухатися. Кінь.... розчав ся чіхрати у тоту яблонь.
Чуття, -тя, с. Чувство. Тільки чуття шаноби людських звичаїв вдержало його на місці.
Шабльований, -а, -е. Имѣющій право носить саблю, вооруженный саблей. Ходили тоді в кармазинах тільки люде значні та шабльовані.
Шустелина, -ни, ж. Бѣлье, одежда? Послі давай з її хребта усю шустелину здіймати. І се, каже, наше, і се наше.
