Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важниця 1

Важниця 1, -ці, ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця. Ном. № 5542.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖНИЦЯ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖНИЦЯ 1"
Басити, -шу, -сиш, гл. Издавать звукъ баса, басить.
Безлюддя, -дя, с. Безлюдіе, отсутствіе людей. Ном. № 9798. На безлюдді й Хома чоловік. Посл. Покинь її хоть на старість, хоть на чужім полі на безлюдді. Шевч.
Відскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся. Мир. ХРВ. 218.
Дзудзури́ха, -хи, ж. = Джиджуруха. МВ. (КС. 1902. X. 147).
Замо́чувати, -чую, -єш, сов. в. замочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Намачивать, замочить, обмачивать, обмочить. І риби не зловив, собі штани замочив. Чуб. III. 326. 2) Намачивать, намочить въ воду деревянную бочарскаго издѣлія посуду, чтобы она разбухла и не давала течи. 3)намітку. Обрядъ въ концѣ крестинъ. Погуляли, вже б слід іти намітку замочувати, а Семен просить, щоб ще по чарці. О. 1862. VIII. 2.
За́ячий, -а, -е. 1) Заячій. На новий рік прибавилось дня на заячий скік. Ном. № 513. 2) Раст.: а) за́ячий го́рох. Астрагонъ широколистый. б) — капу́ста. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. І. 168. в) — квас. Oxalis. Шух. І. 22. г) за́яча крівця́, за́ячий кріве́ць. Hypericum perforatum L. ЗЮЗО. І. 125, 168. д) — кров. Majanthemus bifolium L. ЗЮЗО. І. 128. е) — чі лапки́. Eriophorum angustifolium Roth. ЗЮЗО. І. 121, E. latifolium Норре. ЗЮЗО. І. 122. ж) — орі́шки Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. І. 111. з) — сала́та. Ranunculus Ficaria L. ЗЮЗО. І. 133. и) — у́хо. Verbascum Lychnitis L. ЗЮЗО. І. 140. і) — холодо́к. Asparagus officinalis. ЗЮЗО. І. 113. к) — щаве́ль, щаву́х. Oxalis Acetosella L. ЗЮЗО. І. 130.
Повік нар. Вѣчно, до смерти, во вѣкъ; никогда (при отрицаніи). Маленька собачка повік щеня. Ном. № 8608. Я своєї дівчиноньки повік не забуду. Мет. 27. Ой уже нашого пана — кошового повік не видати. Грин. III. 602. Повік-віки.
Позустрічати, -ча́ю, -єш, гл. = позострічати.
Розщіпати, -па́ю, -єш, сов. в. розщіпнути, -ну, -неш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖНИЦЯ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.