Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Камса, -си, ж. Родъ морской рыбки, величиной въ палець, просоленной; варять въ борщѣ.
Комашня I, -ні, ж.
1) Пирушка.
2) Поминальный обѣдъ послѣ похоронъ.
Майтала́тися, -лаюся, -єшся, гл. = майталати. А те помело (хвіст) ззаду тільки ковиль, ковиль!.. Майталається.
Насадови́ти, -влю́, -виш, гл. Насадить, разсадить. Насадовила гостей, що сісти не можна.
Підпомагач, -ча, м. Помощникъ.
Прочищати, -ща́ю, -єш, сов. в. прочистити, -щу, -стиш, гл. Прочищать, прочистить. Стежки й дорожки прочищать. Рання пташка носок прочища, а пізня очиці мружить. Жалкується Лиман морю, що Дніпр робить свою волю: свої гірла прочищав, лиманові закидає.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута.
1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута.
2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута.
Різня, -ні, ж. 1) Бойня. 2) Убой. Волів женуть на різню.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
