Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валашання

Валашання, -ня, с. Охолощеніе, оскопленіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛАШАННЯ"
Жаро́та, -ти, ж. Жара, зной. Вдень жарота припікала. Мкр. Н. 27. Спасівська жарота. Стор. МПр. 1.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється. Чуб. III. 84.
Нагосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Нахозяйничать.
Нака́пати, -ся. Cм. накапувати, -ся.
Обгуджувати, -джую, -єш, сов. в. обгу́дити, -джу, -диш, гл. Оговаривать, оговорить, очернить.
Обп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Окопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. = обкопуватися, обкопатися.
Паскуд, -ди, ж. = паскуда. Вх. Лем. 447.
Самовільно, самовольно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати. Думитрашко. (Петров. Оч. укр. л. 75).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛАШАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.