Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важкий

Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. Мет. 81. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Мет. 225. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Макс. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Макс. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Греб. 381. Маленьке, але важкеньке. Ном. № 7329.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖКИЙ"
Борозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. І. 7.
Братчик, -ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. І. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) Чуб. ІІІ. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862, IX. 47. 3) Членъ січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. Стор. МПр. 60. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Вх. Пч. II. 33. Cм. братік, братко, брат. 5) братчик і сестричка. Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Доде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Сохраняться, сохраниться. Додержалося до нашого часу воно. 2) Соблюдаться, соблюстися.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. Ном. № 50. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Греб. 404. Бач, у шинку як замурувало вікна. О. 1861. V. 70.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха. О. 1862. І. 30.
Печиво, -ва, с. 1) Печеніе. Оце увесь хліб одного печива. Біг дасть до печива — нѣтъ пока. Мнж. 167. Дайте милостини Христа ради! — Бог дасть, — до печива. 2) Хлѣбъ одного печенія? Печиво хліба спечемо. Грин. III. 104. Паляниця — забудька, що з усього печива сама зосталася в печі забута. Ном. № 259.
Сивіти, -вію, -єш, гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало. Шевч.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь. Чуб. І. 90.
Снастити, -щу́, -сти́ш, гл. Уснащать.
Цокати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цокнути, -кну, -неш, гл. Стучать, стукнуть — преимущ. чѣмъ либо металлическимъ или о что либо металлическое, также зубами. Вона цокнула тим зубом об сковороду. Чуб. II. 156. О часахъ: тикать. Годинник на стіні цокав. Левиц. І. 134.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.