Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Верчик, -ка, м.
1) Ум. отъ верч. Христя скрутила верчик соломи.
2) Сплетенный бубликъ.
Домовни́к, -ка, м. 1) = домівник. 2) = домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе.
Закріпости́ти, -ся. Cм. закріпощати, -ся.
Лю́бжа, -жі, ж. Раст. a) Orchis incarnata, дремликъ. б) Orchis latifolia.
Помножання, -ня, с. Умноженіе.
Пуп'янок, -нка, м. 1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. 2) Завязь огуречныхъ растеній. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду.
Седно, -на, с.
1) Задница. Трахвив го в седно.
2) = садно.
Торувати, -ру́ю, -єш, гл. Утаптывать, пролагать дорогу.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Лихо не вморить, так спотворить.
