Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайло 1

Вайло 1 меж. Увы! горе! Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 123.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛО 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙЛО 1"
Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Корковенький, -а, -е., Ум. отъ корко́вий.
Любли́вий, -а, -е. Влюбчивый. Дід мав любливе серце. Стор. (Закох. чорт.). — ЧГВ. 1853. 62.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Натрумник, -ка, м. Покрывало для гроба.
Непоміркований, -а, -е. 1) Неумѣренный. 2) Невоздержный; запальчивый.
Пластувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть пластуномъ. Про Михайла була чутка, що він пластував у Чорноморії. О. 1862. VIII. 27.
Покій I, -ко́ю, м. Покой, миръ. дати по́кій, дати чистий по́кій. Оставить въ покоѣ. Дай їй покій! Чуб. V. 273. Та дай мені чистий покій... Я не маю коли і в голову пошкрябатись. Св. Л. 202.
Понадимати, -ма́ю, -єш, гл. Надуть (во множествѣ).
Проснутися Cм. просинатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙЛО 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.