Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

валило

Валило, -ла, с. Родъ валяльни (при водяной мельницѣ) безъ пестовъ, гдѣ дѣйствуетъ одна вода. Шух. І. 113.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 124.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЛИЛО"
Батуга, -ги, ж. = батюга = батура. Аф. 295.
Життєви́й, -а, -е. Жизненный. Желех.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Обсмоктувати, -тую, -єш, сов. в. обсмокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. Обсасывать, обсосать. Обсмоктав сахаръ та й кинув.
Плюнути, -ну, -неш, гл. Плюнуть.
Пляшувати, -шую, -єш, гл. У кожевниковъ: очищать овчину отъ мездры. Вас. 153.
Поліг, -логу, м. 1) Низменное мѣсто у рѣки. 2) = покіс. Шух. І. 170.
Хлядрувати, -рую, -єш, гл. Расписывать узорами глиняную посуду. Тра хлядрувати миски. Канев. у.
Цареня, -няти, с. Дитя царя. Де царь подівав царенята. Чуб. II. 152.
Цілцем нар. = цілком. А я тоті бурішечки цілцем поковтаю. Шух. І. 203.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЛИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.