Го́стро нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Рѣзко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув.
Здичі́ти, -чі́ю, -єш, гл. Одичать. Здичіли гуси, що й додому не хтять. Здичіє свиня в лісі, що горе й додому загнати.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл.
1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде.
2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Кліпавка, -ки, ж. Вѣко глаза.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота.
Рахатися, -хаюся, -єшся, гл. Трогаться. Постій, не рахайсь з місця.
Сопуха, -хи, ж.
1) Сажа.
2) Испачканная въ сажу рубаха, черная, какъ сажа. Росхристана сорочка-сопуха.
Споліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. сполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Ополаскиваться, ополоснуться, обмываться, обмыться, смачиваться, смочиться. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися.
Стоніг, -но́га, м. Мокрица, Oniscus murarius.
