Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайкіт

Вайкіт, -коту, м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі. Фр. Пр. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКІТ"
Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина. Вх. Зн. 1.
Байцарка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. начиння 3. Конст. у.
Греча́ниця, -ці, ж. Гречневая солома. Желех. Н. Вол. у.
Дзвяк! IІ меж. для выраженіи металлическаго звука. Було тільки сонця краєчок засвітить, уже й бряк і дзвяк по селу. МВ. І. 44.
Догря́катися, -каюся, -єшся, гл. Достучаться, а въ переносномъ смыслѣ: добиться, достичь, добыть. Де ж то він догрякався? Бач, прохав, і таки здобувся. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Нетямуха, -хи, об. = нетяма 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Хрьоп! меж. = хроп. Хрьоп мене межи плечі. Харьк.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.