Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайкіт

Вайкіт, -коту, м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі. Фр. Пр. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКІТ"
Апо́стольський, -а, -е. Апостольскій. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Байдужечки нар. Ум. отъ байдуже.
Голуб'я́, -я́ти, с. = Голубеня́. Мил. 219. Грин. ІІІ. 491. Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ви, дітки мої, мог голуб'ята! Шевч. 183. Ум. Голуб'я́тко, голуб'я́точко. Сполохнуться голуб'яточка та й стихнуть. МВ. І. 46.
Прорив, -ву, гл. Прорывъ (напр. нарыва). Мнж. 190.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав? Грин. III. 488.
Руїнник, -ка, м. Разрушитель. К. ПС. 7. Наслідити руїнника монгола. К. Дз. 80.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу». Лубен. у.
Студень, -дня, м. 1) Декабрь. 2) Колодезь. Влад. Волын.
Управитель, -ля, м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. МВ. (О. 1862. І. 102). А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан. Шевч. 514.
Шурлай, -лая, м. Родъ игры.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.