Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вайкіт

Вайкіт, -коту, м. Крикъ боли, тревоги, вообще безпорядочный крикъ, гамъ. Вайкіт, як у жидівські школі. Фр. Пр. 135.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЙКІТ"
Абрю́кати, -каю, -єш, гл. = Авру́кати. Шейк.
Годовини, -вин ж., мн. = роковини. Мил. 171.
Заги́б, -бу, м. Погибель. Вх. Зн. 18.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують. МУЕ. III. 44.
Лядвенець, -нцю, м. Раст. Lotus corniculatus. ЗЮЗО. І. 127.
Огурненький, -а, -е., Ум. отъ огурний.
Перестан, -ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. І. 289.
Перехотіти, -хо́чу, -чеш, гл. = перехтіти.
Поштампувати, -пую, -єш, гл. Выбить штемпель.
Росіл, со́лу, м. Родъ кушанья. Н. Вол. у. Спасибі за росіл, а хліб свій та й сіль. Ном. № 12076.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЙКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.