Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важучий

Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖУЧИЙ"
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Веснянкуватий, -а, -е. Покрытый веснушками, веснущатый. Уман. І. 71.
Гнідан, -на, м. Гнѣдой конь. Желех.
Діле́тка, -ки, ж. Мѣра хлѣба, четверикъ. Вона свої сороківці ділеткою міряє. Федьк.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці. Ном. № 13288.
Назуби́ти, -ся. Cм. назублювати, -ся.
Накі́льчитися Cм. накільчуватися.
Понапоганювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ).
Суремка, -ки, ж. Ум. отъ сурма.  
Цюнечка, -ки, ж. Собачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.