Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важучий

Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖУЧИЙ"
Бусурманщина и бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися? Дума.
Важкенький, -а, -е., Ум. отъ важкий.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Засно́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заснува́тися, -ную́ся, -єшся, гл. 1) Засновываться, засноваться, затыкаться, заткаться. Паутинням заснувалось. Кв. II. 196. 2) Основываться, основаться.
Налаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. З вечора було ще налаштувати віз.
Нетерплячка, -ки, ж. Нетерпѣніе. Зося з великою нетерплячкою дивилась на далекий гай. Левиц. І. 357. бере його́ нетерплячка. Ему невтерпежъ, онъ не можетъ утерпѣть. Мир. ХРВ. 190.
Покоростявіти, -вію, -єш, гл. 1) Заболѣть чесоткой. 2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.
Покороткуватий, -а, -е. = покороткий. Старенька дерга покороткувата. Мир. Пов. II. 56.
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.