Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

важучий

Важучий, -а, -е. Очень тяжелый, тяжеловѣсный. Та хай їм лиха година, оцим грошім! які ж бо вони важучі. Лебед. у. Мушкет важучий. Щог. В. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 122.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАЖУЧИЙ"
Австрия́к австрія́к), -ка́, австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Гайдамакування, -ня, с. Пребываніе гайдамакою.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Неможний, -а, -е. 1) Невозможный. 2) Безсильный, слабый. Доля карає й вельможного й неможного. Ном. № 1729.
Ножака, -ки, м. Большой ножъ. Ріжуть мене ножакою і б'ють мене ломакою. Ном. № 505.
Розванятися, -няюся, -єшся, гл. = розбештатися. Це вже розванялось так, шо.... паскудне таке стало. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно. Мнж. 147.
Фалд, -ду, м. 1) Складка. Желех. 2) Зарубка на концѣ песта къ сукновальнѣ. Мик. 481. Cм. хвалда.
Чик II, меж. 1) Отъ чикати, — выражаетъ рѣзанье. О. 1862. IX. 119. 2) Выражаетъ прыганье (въ загадкѣ). Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті скаче — чик, чик! Ном. Заг. № 335.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАЖУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.