Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабити

Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. К. Досв. 68. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе. Мир. ХРВ. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИТИ"
Бебех!, меж. Звукоподражаніе паденію или удару по чему-нибудь мягкому. От-от догнав... І бебех в могилу! Шевч.
Брехунчик, -ка, м. Ум. отъ брехун.
Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ. К. ПС. 38.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька! Мил. 200.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
На́гло нар. 1) Скоро, быстро. 2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. Ном. № 3781. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. Ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Розношати, -ша́ю, -єш, гл. = розносити. АД. І. 118. І вовки-сіроманці набігали, кості по байраках, по мелюсах розношали. АД. І. 11. Гніздечко розношають. МВ. ІІ. 118.
Серденько, -ка, с. 1) Ум. отъ серце. 2) Насѣк. То-же, что и сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.