Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабити

Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. К. Досв. 68. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе. Мир. ХРВ. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИТИ"
Відвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. відвалитися, -люся, -лишся, гл. Отваливаться, отвалиться. Потроху земля відвалювалась, і він почав тонути. Левиц. Пов. 335.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Качаванка, -ки, ж. Сортъ овчины: крымская бѣлая, грубошерстная и крупная. Вас. 154. Cм. волошка.
Козеня, -ня́ти, с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. Ум. козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Рядняний, -а, -е. Сдѣланный изъ дерюги. На Ковалівці усе дівки да убогії, кроїли дари ряднянії. Чуб. III. 115.
Суддівна, -ни, ж. Дочь судьи. Шукайте собі, добродію, в городі панночки. Чи там трохи єсть суддівен, писарівен і гарних попівен? Котл. Н. П. 344.
Тростянка, -ки, ж. пт. Sylvia arundinacea. Шейк. Вх. Пч. 14.
Упаковувати, -вую, -єш, сов. в. упакувати, -кую, -єш, гл. Упаковывать, упаковать. Впаковую свої книжки й папери. К. Дз. 132.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.