Бугу! меж., выражающ. крикъ выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу.
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Запива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запи́ти, -п'ю́, -п'є́ш, гл. 1) Запивать, запить что нибудь. Запий водою, бо гірке. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Запивать, запить, начать пить, предаваться пьянству. Запив Іван, загуляв, не до мислі жінку взяв. 3) Выпивать, выпить. Могорич запили. Запили сватання.
Неозорно нар. Необозримо, безъ конца. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою і за тобою.
Поз'язувати, -ся, -зуюся, -ся, -єш, -ся, гл. = позв'язувати, -ся.
Полісся, -ся, с. Полѣсье. А в самого шістьсот уллів пасіки було. Аж на полісся було посилає.
Речницький, -а, -е. Относящійся къ оратору, адвокату. Бувай короток у речницькім слові.
Родзинки, -нок, ж. мн. Изюмъ. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ум. родзи́ночки.
Утоплена, -ної, ж. Утопленница.
Цедрина, -ни, ж. = кедрина. Зроби мені з цедрини трумну.
