Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вабити

Вабити, -блю, -биш, гл. Привлекать, манить; прельщать. Бере очі, вабить серденько красою. К. Досв. 68. Сама (дівчина) невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе. Мир. ХРВ. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 120.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВАБИТИ"
Безпомошний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Котл. Ен. Ви ж нам безпомошним защита. Кв. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома. Мир. Пов. II. 43.
Где нар. = де. Где каша з маслом, там нас не маєш. Ном. № 2051.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. К. ЧР. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. Ном. № 8747.
Нестидник, -ка, м. Раст. Sithospermum officinale. Вх. Пч. І. 11.
Перелет, -ту, м. Раст. а) Anthyllis Vulnenaria L. ЗЮЗО. І. 111. 2) Oenothera biennis L. ЗЮЗО. І. 129.
Підлоґоння, -ня, с. Подхвостникъ при сѣдлѣ. Мнж. 189.
Порозволікати, -ка́ю, -єш, гл. Растащить (во множествѣ).
Похлопні, -нів, м. Лапти, подплетенныя пенькою.
Похода, -ди, ж. = похід 1. Ум. походонька. О. 1862. IV. 22.
Пух, -ху, м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192. 3) Раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б)болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВАБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.