Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кульчик

Кульчик, -ка, м. Сережка. Волынь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬЧИК"
Болящий, -а, -е. Больной, болѣющій. Боляща стогнала. Мир. Пов. ІІ. 99. Катерина з болящої і очей не зводить. Шевч. 115.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує. Цись, Сват. 97.
Короткозоркий, -а, -е. Близорукій. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Мокра́вник, -ка, м. Раст. Stellaria. Вх. Пч. І. 13.
Обкапати Cм. обкапувати.
Одноральський, -а, -е. Генеральскій.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Поперетрушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и перетрусити, но во множествѣ. Прибрала гарно світличку: рушники шиті порозвішувала, сухі зілля за сволоком і за богами поперетрушувала. Г. Барв. 161.
Попіднімати, -ма́ю, -єш, гл. = попідіймати.
Роздвій, -вою, м. Раздвоеніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.