Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулак

Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАК"
Дви́гатися, -гаюся, -гаєшся, одн. в. двигну́тися, -гну́ся, -гне́шся, гл. 1) Двигаться, трогаться, двинуться. Св. Мр. XI. 23. Та ну, покинь, не двигайся, аже сам не донесеш. Кіевск. 2) Сотрясаться, сотрястись. Як ударили з гармати, так аж церква двигнулась. Кух.
Ду́рбас, -са, м. Дуракъ. Черк. у. Дурбас! мабуть очі в його випали із лоба. Мкр. Н. 21.
Збува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. збути, збу́ду, -деш, гл. 1) Сбывать, сбыть. Важко нам убогим своє добро збувати. МВ. ІІ. 7. 2) Избавляться, избавиться отъ чего. Не збуду смутку, а ні вдень, ні вночі. Чуб. V. 358. 3) не збува́ти. Всегда быть, всегда находиться, имѣться. Чг. 27. Що нагаєчка, що дротяночка, із колочка не збуває. Чуб. V. 220. А в жінок не збуває до розмови: то дівування згадають, то се, то те, то про лиху долю не наговоряться. Св. Л. 5. Сьому не збувало на сльози. Св. Л. 110. на ро́зум не збува́ти (кому́). Быть умнымъ. Людина добра і на розум йому не збувало. Св. Л. 129.
Зотривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. За ворітьми я ще довгенько зостривала. МВ. ІІ. 105.
З'явитися. Cм. з'являтися.
Косарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть косцемъ. Ми з Петром косарюємо вдвох. Волч. у.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде. Козелец. у.
Обхудний, -а, -е. Довольно худой, довольно тощій. Обхудні воли. Вх. Лем. 441.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали. Шевч. 233.
Пропійка, -ки, ж. = пропій 1. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.