Гони́тель, -ля, м. 1) Гонитель. От з того часу і став на неї гонителем. Один Грицько, другий Андрій, на віру гонитель. 2) Гоняющійся за чѣмъ, любитель чего. Наші родителі за тим не гонителі. 3) Сгонщикъ людей на работу, на сходъ. 4) Надсмотрщикъ за работами въ полѣ. 5) Вѣтрогонъ, шалунъ, непосѣда, сорви-голова. За цими гонителями і хати не натопиш.
Граня́к, -ка́, м. 1) Призма. 2) = Грань 3.
Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його!
Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь.
Планок, -нка, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ.
Порозледачуватися, -чуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розледачіти, но о многихъ.
Прокидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. . Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. 2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. 3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась.
Розор I, -ру, м. Разореніе. Дома усе в розор пішло, а він — сиди. Те поїли, те попили, те розібрали, того не догледіли — розор та й годі!
Розумниця, -ці, ж. Умница.
