Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулак

Кулак, -ка, м. Кулакъ. Еней, матню в кулак прибравши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. Піде було по-за спинами та й давай тебе місити кулаками по спині. Левиц. І. 7. Ум. кулачок. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАК"
Заги́бно нар. Гибельно, губительно. Загибно робити в заводі. Н. Вол. у.
Знісок, -ску, м. 1) Послѣднее, самое маленькое яйцо, снесенное курицею. 2) Послѣдній ребенокъ у матери.
Крихкий, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Вас. 147., Ум. крихке́нький.
Понімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.  
Пооб'їдати, -да́ю, -єш, гл. Объѣсть (во множествѣ). Такого мишей багато, що мабуть і вуха нам уночі пооб'їдають. Богодух. у.
Розгостюватися, -тююся, -єшся, гл. = розгоститися.
Рострачувати, -чую, -єш, сов. в. ростра́тити, -чу, -тиш, гл. Растрачивать, растратить. Батьківщина ми з, нею не ростратили. Кв. І. 61.
Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. К. ПС. 61. Наші крамарі-славетники. К. ЦН. 220.
Сліги, -гів, мн. Толстыя перекладины, балки, черезъ яму для мостика. Покладуть сліги через прірву, а поверх дошки, та й їздять. Лебед. у.
Тиртиця, -ці, ж. = тертиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.