Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулага

Кулага, -ги, ж. Родъ кушанья изъ муки. Наварили горщик кулаги. Грин. І. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАГА"
Дзюб I, -ба, м. Клювъ. Угор. Ум. Дзю́бик, дзюбо́к.
Зарештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Арестовать.
Кладочка, -ки, ж. Ум. отъ кладка.
Комплик, -ка, м. Обрѣзки кожи, склеенные между собой и крѣпко сбитые въ бруси; употребляются также для каблуковъ. Вас. 162. Въ Сумск. у. такъ называется низкій каблукъ.
Нать, -ти, ж. Усикъ, прицѣпка на растеніи. Угор.
Опління, -ня, с. соб. отъ оплін. А в ґринджолах чотирі копилля і два опління.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.
Рисування, -ня, с. Рисованіе, черченіе.
Снище, -ща, с. = сон 2. Снилось снище. Грин. 1. 242. Еней заснув і бачить снище. Котл. Ен. V. 7.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.