Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити.
Відбрикуватися, -куюся, -єшся, гл. Отбиваться, брыкаясь. У Кулиша въ иронич. смыслѣ о защищающихся женщинахъ: Шкода відбракуватись.
Заректи́, -ся. Cм. зарікати, -ся.
Згла́мати, -маю, -єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала.
Зго́да, -ди, ж. 1) Согласіе; миръ. Пригоди учать згоди. Лучча солом'яна згода, як золота звада. 2) Соглашеніе, примиреніе. Пани, теє зрозумівши, згоду учинили, підкинувшись під Умань, Гонту ізловили.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде.
Оконом, -ма, м. Экономъ, управляющій экономіей. Побачив Оксану наш пан окопом.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Ум. пішничо́к.
