Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачок

Кулачок, -чка, м. Ум. отъ кулак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧОК"
Абшитува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Давать отставку, увольнять.
Венґирь, -ря, м. Гарь отъ трубки. Він дриґез або венґир кладе за губу як циган. Екатер. у.
Віджинати, -на́ю, -єш, сов. в. віджати, відіжну, -неш, гл. Жать, сжать за долгъ.
Замордува́ння, -ня, с. Убійство, смертоубійство.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Позроджувати, -джую, -єш, гл. Родить (многихъ).
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Ступчики, -ків, м. мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Kolb. І. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.