Балабошити, -шу, -шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна.
Відволода, -ди, ж. = відлига.
Засту́да, -ди, ж. Простуда.
Зівака́ нар. — дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Поз'їзджати, -джаємо, -єте, гл. Съѣхать, уѣхать (о многихъ). Були річки — повсихали, були кращі — поз'їзджали.
Постріляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Разстрѣлять, истратить стрѣляя. Уже стріли і кулі постріляли.
2) Застрѣлить (многихъ). Царь зараз сказав, щоб зараз їх постріляли.
3) Изранить выстрѣлами. Не дуже його порубано, не дуже його постреляно.
Пошкварити, -рю, -риш, гл.
1) Пожарить нѣкоторое время.
2) Изжарить (во множествѣ).
Скрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Часний, -а́, -е́ 1) О работѣ: зависящій отъ времени, въ которое наиболѣе удобно дѣлать, напр. копати канаву — часна робота, такъ какъ для совершенія ея необходима хорошая погода, въ дождь копать нельзя.
2) Своевременный (о родахъ). Часна дитина.
