Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумільга

Кумільга нар. Спотыкаясь, шатаясь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМІЛЬГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМІЛЬГА"
Зату́лок, -лка, м. Отдѣлка полушубка по борту смушкомъ. Вас. 154.
Лахаминдрики, -ків, м. мн. Тряпье, рубище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Мутник, -ка, м. Мутный ручей. Вх. Лем. 436.
Нікчемниця, -ці, ж. 1) Ни къ чему негодная вещь; бездѣлица. На шо це воно вам оці наші пісні? Нікчемниця! Александров. у. Слов. Д. Эварн. 2) Негодная, ни къ чему неспособная женщина.
Оленя, -ня́ти, с. Дѣтенышъ — олень. Желех.
Перепрати Cм. перепірати.
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.
Учахнутися, -нуся, -нешся, гл. = відчахнутися. Шух. І. 169.
Хтіти, хо́чу, -чеш, гл. = хотіти. Все є так, як хтів цар. Чуб. II. 61. Ой повезу лиху долю на торг продавати.... бачуть люде, що ледащо, — не хтять купувати. Грин. ІІІ. 402.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМІЛЬГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.