Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумів

Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМІВ"
Вісько, -ка, с. и пр. військо и пр. Без ради й вісько гине. Ном. № 6116.
Глуханя, -ні, ж. Тифъ. Желех.
Заму́лити I, -лю, -лиш, гл. = замуляти.
Ковалівна, -ни, ж. Дочь кузнеца. Оце ж тобі, ковалівно,... опівночне обнімання. Н. п.
Ма́сличко, -ка, с. 1) Ум. отъ ма́сло. 2) Родъ игры. Ив. 46.
Понадвисати, -са́ю, -єш, гл. = понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла... червоною та калиною понадвисала. Чуб. V. 756.
Розвага, -ги, ж. Утѣшеніе, успокоеніе, развлеченіе. Левиц. Пов. 142.
Седми числ. Семью.
Удома нар. Дома. Гей, гей, як би вдома, та ще й на печі. Ном. № 2276. І вдома їй радощів не було. МВ. (О. 1862. І. 96).
Черезплічник, -ка, м. Перевязь (у военныхъ). І черезплічники — то й те все позолочуване, шабля при боку вся буде в золоті. ЗОЮР. І. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.