Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Володарський, -а, -е. Владѣтельный; владѣльческій.
Глинястий, -а, -е. 1) Глинистый. Земля єсть всяка: глиняста, пісковата, чорноземля. 2) Цвѣта желтой глины. Глиняста курка. Кінь глинястий.
Єнера́льство, -ва, с. Генеральство.
Копишник, -ка, м. = коповик.
Курний, -а́, -е́ 1) Дающій много дыму. Курне угілля.
2) Дымный; курной. Курна хата.
3) Пыльный. Курний шлях.
Постригання, -ня, с. Стрижка.
Розспіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Распѣться.
Рундучний, -а, -е. Относящійся къ крыльцу, къ ларямъ. Рундучний торг.
Струйний, -а, -е. О голосѣ: пріятный, мелодическій. Який в його голос був струйний.
