Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумів

Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМІВ"
Віншування, -ня, с. Поздравленіе.
Гембелювати, -люю, -єш, гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57.
Кривувати, -вую, -єш, гл. Быть хромымъ. Я кривуючи живу. Г. Барв. 226.
Осно́виця, ці́, ж. Ум. отъ Основа.
Похопити, -плю, -пиш, гл. Схватить, перенять, воспринять, понять. Він гарного не похопить, а погане зараз. Н. Вол. у. Я йому казав, але він не похопив, та через те й склалось отаке. Н. Вол. у.
Пробувати, -ва́ю, -єш, гл. Быть, находиться, пребывать, жить. Бо як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати. Мет. 349.
Прожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. прожерти, -жеру́, -жере́ш, гл. Проглатывать, проглотить; сожирать, сожрать, пожрать. Драг. 249. Адам узів в рот та нагадавсі, шьо то Бог заказав, та й лапнувсі за горло, щоби не прожер. Гн. II. 223. Плив по морі, та й го риба з човном прожерла. Гн. І. 48. Царь оддав змієві прожерти свою дочку. Драг. 248.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Сояшниця, -ці, ж. = соняшниця. Чуб. І. 114.
Удосталь нар. Вдоволь, достаточно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.