Баламут, -та, м. 1) Возмутитель, нарушитель душевнаго покоя, обольститель. Баламуте всього світа, баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш: як поїдеш, то й забудеш. 2) Знахарь. 3) Рыба: макрель, Scombres scombrus.
Варінка, -ки, ж. = варіння.
Жибрі́й, -рію́, м. = жабрій.
Лапоць, -пця, м. Лапоть. Бѣлоруссизмъ, употребленный въ слѣдующей пословицѣ: Потапці-потапці, вліз чорт у лапці.
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Повоскове, -во́го, с. Подать съ улья пчелъ.
Поноченько нар. Довольно темно. Поноченько тоді вже було, не зовсім і видко — не можно і розібрать — що воно. Уже стало поноченько добре, як ми верталися з поля.
Поприщити, -щить, гл. безл. Покрыть прыщами. Чого це тебе так поприщило? Йому поприщило пику.
Тягун, -на, м.
1) Носильщикъ. Ці обидва тягуни добрі.
2) Небольшая палка, прикрѣпленная къ полозку у дышловыхъ саней, къ ней привязывается барокъ съ постромками.
3) У мастеровъ, изготовляющихъ курительныя трубки: молотокъ для расплющиванія кусковъ латуни, красной мѣди и желѣза.
Усуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. усунутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Вдвигаться, вдвинуться.
2) Входить, войти протискиваясь. (На весілля) всунувсь в сіни, вбрався в хату.
