Бідкувати, -ку́ю, -єш, гл. Печаловаться о комъ, о чемъ. А той щедрий та роскішний все храми мурує, та отечество так любить, так за ним бідкує. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко.
Викапаний, -а, -е. 1) Искапанный.
2) Похожій какъ двѣ капли воды, вылитый. Радом. Грицько — викапаний батусь.
Відмовлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відмовитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Отказываться, отказаться, отговариваться, отговориться. Було мати кажуть: давай я тебе росчешу. Так я вже відмовляюсь, відмовляюсь: скубуть бо дуже. Одмовлялась я обмовлялась, та й мусила послухатись. 2) Оканчивать, окончить говорить. Ручки ж мої білесенькі одробилися, очі ж мої каресенькі обдивилися, уста ж мої сахарнії одмовилися.
За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки.
Лоти́к, -то́ку, м. = лотоки.
Подряпатися, -паюся, -єшся, гл. Поцарапаться. Так він у терен, думає: там хоть подряпається.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Поладила якось драбину.
Потурити, -рю́, -ри́ш, гл. = потурлити.
Салашувати, -шую, -єш, гл. Жить въ шалашѣ.
Троїцький, -а, -е. Троицкій, относящійся къ тройцѣ.
