Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Джере́ловий, -а, -е. Относящійся къ джерелу.
Діра́вий, -а, -е. Дырявый. Дірава верета все поле закрила. Діравого горшка не наллєш.
Здивови́жений, -а, -е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев?
Нагремі́тися, -млю́ся, -ми́шся, гл. Нагремѣться. Настучиться, нагремиться, дрібен дощик зійде.
Понавербовувати, -вую, -єш, гл. Навербовать (многихъ).
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый.
Ростинати, -на́ю, -єш, сов. в. ростяти и розітнути, -ну, -неш, гл. Разрубать, разрубить, разрѣзывать, разрѣзать. Острим мечем ростинає, кров як воду розливає. Видиться: мене гетьман Кішка на три части ростяв.
Уминати II, -наю, -єш, сов. в. умкнути, -ну, -неш, гл. 1) Проходить, пройти мимо. 2) Пропускать, пропустить, опускать, опустить. Повісти, як усе було — не вмини нічого.
Цінити, -ню, -ниш, гл. Цѣнить, оцѣнивать.
