Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачний

Кулачний, -а, -е. 1) Кулачный. 2) Кусками величиной въ кулакъ. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИЙ"
Байкарь, -ря, м. Баснописецъ. Желех.
Балта, -ти, ж. 1) Топоръ. Вх. Зн. 1. Cм. балда. 2) Жидкая грязь. Шух. І. 81.
Вичинити, -ню, -ниш, гл. Вычинить.
Зоднювати, -ню́ю, -єш, гл.день. Провести день. Поможи, Господи, днину зоднувати всему народові православному та й мені! (Утренняя молитва гуцула). Шух. І. 38.
Ле́мківський, -а, -е. Принадлежащій лемку. Желех.
Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Побубнявіти, -віємо, -єте, гл. Поразбухать (во множествѣ). У мокрому горох полежав, та як побубнявів. Харьк.
Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Спадистий, -а, -е. Покатый, отлогій. Беріг.... спадистий. Млак. 86. 2) О животн.: много ѣдящій и не жирѣющій. Спадистий кінь. Вх. Зн. 65.
Чмовхати, -хаю, -єш, гл. Трепать во второй разъ (ленъ, пеньку): Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.