Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає.
Завагоні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. А та чи зляглась, чи не зляглась з ужакою, вже й завагоніла. От як його жінка завагоніла, так теща і каже йому: привези ж її до мене рожать.
Нині нар. Сегодня. Бодай мій ворог знав, що нині за день. Від нині бачитимете небо відкрите.
Підпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Подобрать пару. До мене був підпарований, що і гомінка така, і лице було таке, однакове, як у мене.
Пластати, -таю, -єш, гл.
1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами.
2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей.
Почислити, -лю, -лиш, гл. Посчитать. Пан почислив і питає: кілько тобі плугів ше дати?
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися.
Приладжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. приладитися, -джуся, -дишся, гл. = приладновуватися, приладнатися. Лекше ж таки одному чоловікові приладиться до цілої громади.
Роскаряка, -ки, об.
1) Дерево съ раздвоеннымъ стволомь. Верба-роскаряка.
2) Человѣкъ или животное, которое ходитъ, разставя ноги.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
