Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кульбачник

Кульбачник, -ка, м. Сѣдельникъ, сѣдельный мастеръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАЧНИК"
Відбірати, -раю, -єш, сов. в. відібрати, відберу, -реш, гл. Отбирать, отобрать, отнимать, отнять. Іди, жоно, до матері віно відбірати. Чуб. V. 758. Щастя розум відбірає, а нещастя назад вертає. Ном. № 1715. Стали ляхи від козацьких комор ключі відбірати. Макс. Ти більше не будеш відбірати у мене душу. Рудч. Ск. II. 23. 2) Получать, получить. Чуб. І. 163. Відібрав і від їх листи. Стор. 3) Отбирать. Відбери жовті гурки на насіння, а зелені посоли.
Горді́й, -дія́, м. = Гордівник. Г. Барв. 456.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Мет. 403. Ціновим ґудзем застебнувся. Котл. Ен. IV. 26. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Св. Л. 27. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. Грин. ІІІ. 54. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Св. Л. 74. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного. Морд. Оп. 23.
Двоє́м нар. Вдвое. Ще двоєм стільки їхати. Н. Вол. у.
Зголо́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зголоси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. Отзываться, отозваться, выражать, выразить желаніе. Хто мене молоду додому проведе? — Зголосився козак. Гол. III. 432.
Зратитися, -чуся, -тишся, гл. 1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли. Камен. у. 2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає. Камен. у.
Перепугати, -гаю, -єш, гл. О филинѣ: прекратить крикъ.
Співувати, -вую, -єш, гл. Пѣвать. Вх. Лем. 469,
Усовіщати, -щаю, -єш и усовіщувати, -щую, -єш, сов. в. усовістити, -віщу, -стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. К. ЧР. 300. Почала й тітка мене всовіщати. О. 1862. VII. 44.
Шерегувати, -гую, -єш, гл. Строить въ ряды. Військо збірає.... все шерегує. АД. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬБАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.