За́плішечка, -ки, ж. Ум. отъ заплішка.
Лазити, -лажу, -виш, гл. 1) Лазить, ползать. Лазять діти у запічку голодні і ті. Лазарь, що по печі лазив. По кавуну мухи лазили. Гадина лазила. 2) Взбираться, взлѣзать, лазить. На похиле дерево і кози лазять. Люде лазили і на такі гори, що верстов шість або сім заввишки. 3) Лазить, лѣзть, перелѣзать. Наладив дід хижку для бабки: то лазили кішки, а то й собаки стали лазити. Через плоти лазив.
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе.
Пачервоточина, -ни, ж. Труха, высыпавшаяся изъ червоточины. Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху без червотоку, без червоточини, без пачервоточини.
Плавця нар. Вплавь. плавця піти. Пуститься вплавь.
Призвід, -воду, м. Примѣръ, руководство. Вони б (діти) не шкодили, та ти призвід даєш. Та майстер на лихі призводи.
Сердюк, -ка, м. Тѣлохранитель при гетманѣ. Списи блищать, шапки рябіють; бють тулумбаси; сердюки по полю скачуть.
2) Сердитый, раздражительный.
Хватькома нар. = хватком.
Хромка, -ки, ж. = хрімка.
Череда, -ди, ж.
1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Народ — як товар у череді: усякі є.
2) Раст. Bidens tripartita L.
3) Просо разныхъ сортовъ. Ум. черідка.
