Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулка

Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛКА"
Гугня́во нар. Гнусливо. Як крикне, та ще й гугняво. Стор. І. 253.
Завиття́, -тя́, с. 1) Женская повязка, имѣющая видъ полотенца, обматываемаго вокругъ головы и шеи. Гол. Од. 27. Якась жінка у завиттю прийшла. Камен. у. 2) = завертка і. Ч. Г. В. 1858, № 17, 129.
Кріпка, -ки, ж. Куропатка. Вх. Зн. 29.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.
Поплескатися, -щуся, -щешся, гл. 1) Побрызгаться, поплескаться (водой, въ водѣ). Дитина в ваганах поплескалася та й заснула. 2) Потащиться, отправиться. Поплескалась би я за чумаками на Дін. О. 1862. VI. 29.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L. Анн. 236.
Шварґотати, шварґотіти, -ґочу, -тиш, гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.