Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулка

Кулка, -ки, ж. Коса. Заплелась в кулку (warkocz). Св. Л. 14.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛКА"
Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну. Гол. Од. 58.
Мере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) = мережати. 2) Колотить. Ірода козак мережив києм як собаку. Мкр. H. 34.
Нагреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. нагребсти́ и нагребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Нагребать, нагресть, сгребать, сгресть. Нагріб купу сміття, а вивезти нічим.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей! Рудч. Ск. II. 130.
Підштрикнути Cм. підштрикувати.
Пообкакувати, -кую, -єш, гл. Обгадить (во множествѣ).
Спотикайло, -ла, м. 1) Спотыкающійся. 2) = спотикач. Варенуха, спотикайло, сахарна палянка. Мкр. Н. 34.  
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
Шипарина, -ни, ж. = шипшина. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.