Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукувакати

Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті. Грин. І. 255.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУВАКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУВАКАТИ"
Бодяга, -ги, ж. Рѣчная губка (водоросль), Spongia fluviatilis L. ЗЮЗО. І. 137.
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю. Pauli.
Гидувати, -дую, -єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе. К. Іов. 42. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є. Грин. І. 33.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Камен. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. Н. Вол. у.
Досини́ти, -ся. Cм. досинювати, -ся.
Підкісник, -ка, м. Лента, вплетенная въ косу. О. 1861. XI. 28. Ум. підкісничок. Мет. 199.
Понадривати, -ва́ю, -єш, гл. Надорвать (во множествѣ)
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.
Теленькання, -ня, с. Звукъ колокольчика, бубенчика; тиканье.
Улазний, -а, -е. Тотъ, въ который влазятъ. Влазний погріб. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКУВАКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.