Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кунка

Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНКА"
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Мурда, -ди, ж. Овца, черная вокругъ глазъ. Вх. Лем. 436.
Налопоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. Нашелестѣть бумагой или лощеной матеріей.
Недостача, -чи, ж. 1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Грин. III. 296. Давай більше грошей, щоб не було недостачі. 2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. Мир. ХРВ. 35.
Оконом, -ма, м. Экономъ, управляющій экономіей. Побачив Оксану наш пан окопом. МВ. І.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Прохожалий, -а, -е. Прохожій. Поховані над дорогами то чумаки, то прохожалі. Ном. № 297.
Сторожати, -жа́ю, -єш, гл. = сторожити. А те мені, пане, важко, що з боків та сторожають, а спереду та зустрічають. Чуб. V. 960.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.