Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачина

Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИНА"
Азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Берестняк, -ка, м. = берестник. Аф. Ум. берестнячок.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Пилка II, -ки, ж. Пылинка. Ум. пилочка. Нема муки ні пилочки. Чуб. V. 496.
Плентатися, -таюся, -єшся, гл. Плестись, тащиться; шляться. Г. Барв. 357. Плентався і по, тій землі, де вже от-от край світа. Стор. МПр. 168.
Пороспозичати, -ча́ю, -єш, гл. Раздать взаймы (многимъ). Гроші пороспозичав. Св. Л. 185.
Причал, -лу, м. 1) Причалъ, веревка, забрасываемая для остановки судна у берега; столбъ, къ которому привязываютъ судно. 2) Отдыхъ, при валъ. Вже косарі причал роблять. 3) Пристанище, убѣжище. Усякому краще, як є причал який у його. Павлогр. у.
П'ятнадцять, -тьо́х числ. Пятнадцать.
Ревнути Cм. ревти.
Уздоровити Cм. уздоровляти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.