Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачина

Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИНА"
Безжалісливий, -а, -е.
Висвідчення, -ня, с. Свидѣтельствованіе, засвидѣтельствованіе. Вх. Уг. 230.
Відхаювати, -хаюю, -єш, сов. в. відхаяти, -хаю, -єш, гл. Отхаживать, отходить, спасти отъ смерти. Царь мусив прохати у Мазепи на дванадцят день згоди, поки відхаяв Палія. ЗОЮР. І. 116. Мати відхаяла сю бідолашну жінку. К. МБ. X. 19.
Зи́бком нар.кипі́ти. Безъ всего, ни съ чѣмъ кипѣть (о водѣ для кушанья). Окріп зибком кипить. Борз. у.
Кицюня, -ні и кицю́нечка, -ки, ж. Ум. отъ киця.
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1. Левч. 60.
Наплисти́, -ливу́, -ве́ш, гл. = напливти.
Сивобородько, -ка, м. Человѣкъ съ сѣдой бородой.
Сягнути Cм. сягати.
Утроє нар. Втрое. Вдвоє, втроє б витерпіла за єдине слово. Шевч. 190. Не плети кісоньки утроб. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.