Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумедний

Кумедний, -а, -е. 1) Смѣшной, комическій. 2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, — хто ти такий! Сніп. 44. У мене така кумедна натура, — як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би. Греб. 399 — 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМЕДНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМЕДНИЙ"
Винний I, -а, -е. 1) Виновный, виноватый. За єдного винного сто невинних гине. Ном. № 7465. Я цьому не винна. Не винна доля, винна воля. Ном. 2) Долженъ, должный. Так як я вам винний. Ном. № 4053. Вона мені винна карбованця.
Млина́рка, -ки, ж. Мельничиха. На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка. Чуб. V. 1068.
Під'їздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. під'ї́хати, -ї́ду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. І. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.
Помиток, -тку, м. = майка. Вх. Лем. 453.
Пообголюватися, -люємося, -єтеся, гл. 1) Обнажиться (о многихъ). 2) Обриться (о многихъ).
Приобіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. І. 22.
Проламати Cм. проламувати.
Роззути, -ся. Cм. роззувати, -ся.
Слідствувати, -вую, -єш, гл. Производить слѣдствіе. Почнуть слідствувать, то видно буде, хто зробив. Екатер. у.
Хутряний, -а, -е. Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМЕДНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.