Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумочок

Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 324.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМОЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМОЧОК"
Вуглина, -ни, ж. Уголекъ. Ум. вуглинка. Мнж. 139.
Знесення, -ня, с. 1) Снесеніе. 2) Уничтоженіе, упраздненіе, отмѣна. Левиц. І. (Правда, 1868, 485).
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
На́рістка ж. Телка. Екатер. у.
Пливушки, -шок, ж. мн. Въ загадкѣ: сани. Пливуть пливушки, позадирали угору вушки. Грин. II. 311.
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Прилизати, -ся. Cм. прилизувати, -ся.
Святьоха, -хи, ж. Названіе русалки. Новгородсѣв. у. Грин. III. 117.
Сповідання, -ня, с. Исповѣдываніе, исповѣдь.
Шпуляр, -ра, м. У ткачей: инструмента для наматыванія нитокъ на шпульку. Уман. у. Въ восточной Галиціи шпуляр то же, что и ремісник. Части его: слупки (у ремісника лаби) веретено, замахове колесо, лучо́к. МУЕ. III. 14, 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМОЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.