Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кульбака

Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАКА"
Бредулець, -льця, м. Раст. Ledum palustre L., багульникъ. Вх. Зн. 4.
Доруче́ння, -ня, с. Порученіе.
Єрети́цький, -а, -е. Еретическій.
Загиржа́ти, -ржу́, -жи́ш, гл. = заржати. Загиржав по-кінськи. Грин. II. 100.
Злізти, -ся. Cм. злазити, -ся.
Кількалітній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ. Желех.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Хванд, -ду, м. = ус 3. Мнж. 193.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬБАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.