Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачник

Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИК"
Відбудування, -ня, с. Возстановленіе зданіи.
Кутуляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо жевать (напр. о беззубомъ). Вона не їсть, а кутуля, як та баба. Кобеляк. у. Хліб — як сухарь сухий, насилу кутуляв його Чіпка. Мир. ХРВ. 179.
Морґу́ля, -лі, ж. Шишка; опухоль. Ум. морґулька.
Порохнина, -ни, ж. = порохонь. Вх. Лем. 454.
Приговтати, -таю, -єш, гл. Пріучить, освоить, ознакомить. Як куплена товарина, то тра приговтати. Н. Вол. у.
Приклонити, -ся. Cм. приклоняти, -ся.  
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл. 1) Проносить, пронести. Рудч. Ск. І. 69. 2) Слабить, прослабить.
Пропасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть пасішником. Я в того пана годів із сім пропасішникував. Харьк.
Рандарський, -а, -е. = орандарський. К. Досв. 13.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.