Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачник

Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИК"
Благовіщний, -а, -е. Благовѣщенскій. На благовіщнім тижні вдовин плуг. Ном. № 419.
Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.
Живо́ття, -тя, с. = живіття. до живоття. До смерти, пожизненно. Це вже земля до живоття її буде. Н. Вол. у.
Переламуватися, -муюся, -єшся, сов. в. переломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) Переламываться переломиться. Я на той ціпок як ізоперсь, то піпок переломивсь. Рудч. Ск. І. 109. 2) Дѣлиться, подѣлиться съ кѣмъ чѣмъ либо, переломивъ его. Нехай вона (молода) возьме окраєць та переломляться (з молодим) пополам. Возьми, дочко, та переломіться та з'їжте. ХС. ХII. 423.
Подоїдати, -да́ю, -єш, гл. Доѣсть (многое).
Притихомиритися, -рюся, -ришся, гл. Утихнуть.
Тирч, -ча, м. пт. Turdus viscivorus, желтоносый дроздъ. Вх. Лем. 473.
Уголити, -лю, -лиш, гл. 1) Оголить, обнажить. 2) Сдѣлать бѣднымъ. Г. Барв. 434.
Чина, -ни, ж.ро́зова. Раст. Lathyrus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 126.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.