Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачник

Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧНИК"
Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.
Ґарґа́ла, -ли, ж. 1) = Ґарґало. Вх. Лем. 407. 2) Кружка. Вх. Уг. 235.
Квапити, -плю, -пиш, гл. 1) Торопить. Желех. 2) Совать. Та квапиш ніс поганий свій у чистую оцюю воду. Гліб.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку. Шух. І. 213.
Петак, пете́к, -ка, м. Родъ суконнаго полукафтанья безъ тальи, съ стоячимъ воротникомъ. Гол. Од. 68. Kolb. І. 43.
Піддурити Cм. піддурювати.
Роскиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Приняться кивать. Що з того буде, що ви головами роскивалися? МВ. ІІ. 108.
Тигод, -да, м. = тигитка. Вх. Пч. ІІ. 15.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ. Вх. Лем. 475.
Часувати, -су́ю, -єш, гл. Быть въ агоніи. Уже й свічку засвітили, бо вже почала часувати. Переясл. у. Як чоловік часує, очі йому стануть ясні, як зеркало. Мил. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.