Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукуц

Кукуц, -ца, м. Малый хлѣбецъ, даваемый дѣтямъ въ день новаго года. Kolb. I. 125. Шух. І. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУЦ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУЦ"
Бочонок, -нка, м. = варило.
Виділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виділити, -лю, -лиш, гл. Выдѣлять, отдѣлять, отдѣлить.
Вистрелити Cм. вистрелювати.
Зачелядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пойти въ слуги, въ услуженіе.
Літниця, -ці, ж. = літник 2. Полт. г.
Поканючити, -чу, -чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам. Богодух. у.
Струплястий, -а, -е. = струпкий. Струплястий шлях. Черн. г.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Цькувати, -кую, -єш, гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227.
Штурхнути, -хну, -неш, гл. Однокр. отъ штурхати. Дайте нам курку, бо в вікно штурхну. Чуб. IІI. 431.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКУЦ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.