Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити.
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища.
Гости́нонька, -ки, м. Ум. отъ гостина.
Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його.
Людосла́вний, -а, -е. Славный, знаменитый людьми. Відкіль тебе, брате, виглядати? Чи з Чорного моря, чи з чистого поля, а чи з людославного Запорожжя? Людославна запорізька Січ.
Поетичний, -а, -е. , поетичній, -я, -є. Поэтическій. Слухало все, що живо, їх нових поетичніх творів. Поетичні сльози над Марусиною гарною і смутною долею. Поетичня мова. Талант поетичній. Брали поетичні фарби... з того, що бачили перед собою.
Уволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. уволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Втаскивать, втащить, втянуть. Уволік у хату того лантуха.
Цапок, -пка, м.
1) Ум. отъ цап. Козликъ, козленокъ. Бігла кізонька льодком, льодком, а за нею цапок слідком, слідком.
2) Волъ такой же, какъ и орел (Cм.), но съ меньшими рогами.
3) = обіручний столець. Cм. обіручний.
