Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кумця

Кумця, -ці, ж. Ум. отъ кума.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУМЦЯ"
Бездільний II, -а, -е. Несчастный, бездольный. Ой зійду я на гіроньку та гляну по поділлю, що усім людям хороше живеться, тільки я молод бездільний. Чуб. Ѵ. 1016.
Відрізати, -ся. Cм. відрізувати, -ся.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка. Шух. І. 84, 98. Вх. Зн. 30.
Ли́шачий, -а, -е. Лисій. Вх. Лем. 432.
Поодг.. Cм. повідг..
Приков, -ву, м. Цѣпь. Три дні на прикові край пушки держав. АД. II. 102. Повпивались кайдани у ноги бідакам і в руки... Дознають на прикові короткім страшенної муки. К. МБ. XII. 275.
Пуля 2, -ля́ти, с. 1) = индича. Вх. Пч. II. 12. 2) = курча. Черниг. у.
Трьохпудовий, -а́, -е́ Трехпудовый. Трийчі на день пекла хліб з трьохпудової діжі. Г. Барв. 242.
Фраїрочка, -ки, ж. Ум. отъ фраїрка.
Штильвага, -ги, ж. = штельвага.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУМЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.