Блискавконогий, -а, -е. О лошадяхъ: съ ногами, быстрыми какъ молнія, быстроногій.
Грінчи́ти, -чу, -чиш, гл. Поджаривать (хлѣбъ).
Доо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. доора́ти, -рю́, -реш, гл. Допахивать, допахать. Чи доорете сьогодні? — Дооремо.
Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Молодий козаче, чого зарурився?
Залізник, -ка, м. Инструменты желѣзные (у плотниковъ).
Зді́ятися, -ється, гл. безл. Произойти. Ось як воно здіялось, слухай.
Книш, -ша́, м.
1) Родъ хлѣба съ завороченными внутрь краями и смазаннаго свинымъ саломъ или коноплянымъ масломъ. Повна піч паляниць, посередині книш. У гуцуловъ въ книш кладется смѣсь изъ варенаго картофеля, овечьяго сыру, смѣшаннаго съ петрушкою, чеснокомъ и пр., а сверху масло или солонина.
2) Пренебрежительное прозвище священниковъ и дьячковъ.
3) Камковый верхъ мѣховой шапки галицкаго міщанина, выдающійся надъ опушкой въ формѣ книша.
4) мн. Родъ вышивокъ на рубахѣ. Ум. книшик.
Пінявий, -а, -е. Пѣнистый.
Пошвендяти, -дяю, -єш, гл. = пошвендати.
Росквітчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ съ своей головы.
