Габлі, -лів, м. мн. = габлина.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які.
Дереси́на, -ни, ж. Отдѣльный экземпляръ растенія горецъ. Ум. Дереси́нка, дареси́нонька.
Досіва́ти, -ваю, -єш, гл. = досіювати.
Друзь, -зя, м. = друг. Чи не вб'єте або чи не скараєте вірного мого друзя.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Воно ся молодить, — може дощ буде. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться.
Плоскуха, -хи, ж. Раст. a) Panicum Crus Galli L. б) — гірка. Hierochloa borealis R. et Sch.
Рай, раю, м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. 4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. Ум. райо́к, райо́чок.
Сватальник, -ка, м. Сватъ. Бодай сватальнику добра не було.
