Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кукуріку!

Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. Ном. № 321. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!» Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 321.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУРІКУ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУКУРІКУ!"
Бережок, -жка, м. Ум. отъ берег.
Бубніти, -нію, -єш, гл. Разбухать, взбухать. Бубніє пашня, як на дворі мокро. Н. Вол. у.
Ги́ва, -ви, ж. = Ива. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Змовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать. Брат змовчав, тільки по головці дівчину погладив. МВ. І. 12.
Кусіка, -ки, ж. Все кусающееся. Желех. Лізе кусіка з-за сусіка, очі заочила, руки заручили, зуби зазубила. Н. пог. (Зоря, 1883, 323).
Пожирувати, -ру́ю, -єш, гл. Побаловаться, пошалѣть.
Полуденниці, -ниць, ж. мн. Родъ дѣтской болѣзни. Цьому младенцеві ізжени... крикливиці, плаксивиці, ночниці, полуночниці, денниці, полуденниці і несплячки. (Заговоръ). КС. 1883. VII. 588.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ. Гол. Од. 73. Colb. I. 49.
Чтець, четця, м. 1) Чтецъ. 2) Читатель. Не против вас говорю, четці мої любі. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУКУРІКУ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.