Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачити

Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИТИ"
Багруля, -лі, ж. Порода раннихъ пурпурно-красныхъ сливъ. Желех.
Банитися, -нюся, -нишся, гл. Мыться, вымываться.
Буки-барабан-башта. Чепуха, чушь, нелѣпица. Та се так, не во гнів сказати, — буки-барабан-башта, шануючи Бога й вас. Котл. Н. П. 399.
Запеча́тати Cм. запеча́тувати.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ. Харьк.
Суга, -ги, ж. = осуга. Нѣж., Сосн. у.
Устидливий, -а, -е. Стыдливый. Желех.
Шерестіти, -щу, -стиш, гл. = шелестіти. Як у стрісі воробейки шерестять; шерестіли, полетіли да й нема. Чуб. V. 557.
Шупоня, -ні, ж. Родъ кушанья. Гайс. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.