Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулачити

Кулачити, -чу, -чиш, гл. Бить кулаками. Нікого перше він не бачив; а послі, як прозріє, кулачив рутулян і других врагів. Котл. Ен. VI. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛАЧИТИ"
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Зчистити Cм. зчищати.
Нічліг, -гу, м. = ночівля. В вечерній зорі тримаєш нічліг. Федьк.
Оказатися Cм. оказуватися.
Ростаскати Cм. ростаскувати.
Сніг, -гу, м. Снѣгъ. Злякався, побілів, як сніг. Котл. Ен. II. 30. Ум. сніжо́к, сніже́чек. Чуб. V. 83.
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух. Вх. Пч. ІІ. 9.
Узад нар. Взадъ, назадъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641.
Улинути 2, -ну, -неш, гл. Влить (однокр.). Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.