День, -дня, м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ввесь день весело прогуляли і п'яні спати полягали. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Вели́к-день. Свѣтлое Воскресенье. День від дня, день крізь день, день при дне́ві (дні). Изо дня въ день. День від дня робили на пана. Сидить даремне день при дневі. День при дні сварки. День при дні, день при дні робимо. Сими́ дня́ми, тими́ дня́ми. Въ эти дни, въ тѣ дни. Сталося тими днями.День-годи́на, із день-годи́ни. Съ нѣкотораго времени? Як із день години спинилися великі войни на Україні. День за день, день поза день. День за днемъ. День по за день, та й провелося аж до осени. День у день, по всяк день. Ежедневно. До́ дня. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. До дня приходив до мене, щоб їхати. На день до́брий, на добри́день дава́ти. Желать добраго дня. На добридень, серденько. Боже помагай і день вам добрий. Одного́ дня. Разъ; въ одинъ изъ дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. По всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Що-дня́. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита. Че́рез цілі́сінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. День-де́нички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Що в Бо́га день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (Cм.). Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Ум. Деньо́к. Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. На деньки́. Поденно.
Завля́ги, -ля́г, ж. мн. Время наступленія сна. До завляг ще далеко. У добрі завляги (дуже пізно) приїхав.
Кардований, -а, -е. = кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т.
Куковка, -ки, ж. = зозуля.
Ногавки, -вок, ж. мн. Штаны изъ холста.
Підмочити Cм. підмочувати.
Плямувати, -му́ю, -єш, гл. = плямити. Шкода й меча об тебе плямувати.
Семилетний, -а, -е. Съ семью заплатами, — т. е. вообще покрытый заплатами. Шуточное слово въ выраженіи: «семряга семилатная, составленномъ какъ пародія къ выраженію: пищаль семипядная. Гей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти вповаєш? Чи на свою шапку-бирку, що шовком шита, вітром підбита, а зверху дірка? Чи на свої постоли боброві, що волоки шовкові, — в односталь з валу? Чи на свою семрягу семилатную?
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано?
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли.