Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кульбачити

Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАЧИТИ"
Глижка, -ки, ж. Комочекъ. Черниг. у. Ум. глижечка.
Зронити Cм. зроняти.
Малигува́тий, -а, -е. Съ вогнутою спиной (о животныхъ). Як здохне, борони Боже, малигувата скотина в дворі: чи овечка, чи свиня, чи корова, до вже не буде добра. Малигуватий кінь.
Пігнати гл. = погнати. Полон забрали, далі пігнали. Чуб. III. 274.
Понесла, -лої прил. ж. Беременная. Воронеж. г.
Пообступати, -па́ю, -єш, гл. Обступить (во множествѣ).
Поростоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростопи́ти, но во множествѣ.
Розчинка, -ки, ж. Ум. отъ розчина.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться. Ном. № 3202.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати. Чуб. V. 582.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬБАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.