Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кульбачити

Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬБАЧИТИ"
Гука́ння, -ня, с. Крикъ, окликаніе, зовъ.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Крем'Ях, -ха, м. Округленный по возможности кремешекъ, просто камешекъ или черепокъ, употребляющійся при игрѣ у крем'яхи. Ив. 39. Нумте у крем'яхи гуляти. Оббивсь як крем'ях. Ном. Cм. креймах.
Кришеник, -ка, м. Ломтикъ, кусокъ. Чи шматок хліба, чи кільце ковбаски, чи сала кришеник, то все так на столах перед ними й лежить. ЗОЮР. І. 306. Чортів кришеник. Бранное выраженіе. Ном. № 3563.
Ламанина, -ни, ж. Ревматизмъ, простудная ломота. Вх. Уг. 249.
Малолі́тка, -ки, об. Несовершеннолѣтній. На що на горе вродила, малоліткою женила. Чуб. V. 668.
Пахва, -ви, ж. Подмышка, подплечье. Несе під пахвою скриньку. Драг. 180.
Покласти, -ся. Cм. покладати, -ся.
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння. Ком. Р. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬБАЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.