Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулішівка

Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШІВКА"
Відземок, -мка, м. Часть древеснаго ствола до вѣтвей.
Зрубати Cм. зрубувати.
Коління, -ня, с. соб. Колѣни. На коління падають, владиці Богу честь дають. Чуб.
Маза́рня, -ні, ж. Печь для гонки смолы. Черк. у.
Миша́к, -ка, м. 1) Лошадь сѣрой масти. 2) Трава тимофеевка. Борз. у. 3) мн. Мышиный пометъ. 4) Род. п. — ку́. Мышьякъ. Котл. Ен. III. 48. Ум. мишачо́к.
Назирну́ти Cм. назирати.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ. Харьк. у.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Проднювати, -днюю, -єш, гл. Провести день.
Тектися, течуся, -чешся, гл. Литься. Вода по каміню течеться. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛІШІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.