Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулішівка

Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШІВКА"
Бігунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бігунець. 2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Бозулка, -ки, ж. Ум. отъ бозуля.
Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. Н. Вол. у. 2) = забіжний. Вас. 187.
Залопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Защемить. Сіль зайшла у виразку, — так залоптало. Харьк.
Лагузка, -ки, ж. = галузка. І лагузки не випросиш. Черк. у.
Обсапати Cм. обсапувати.
Охмолостатися, -таюся, -єшся, гл. Привыкнуть, обойтить. Лубен. у.
Передобідній, -я, -є. = передобідяний. Передобідня година. О. 1862. І. 81.
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Страшен, -шна, -не = страшний. Ном. № 1477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛІШІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.