Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Сідайте, бо ноги відстоїте. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював.
Вітрюга, -ги, м. Очень сильный вѣтеръ.
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець.
'Естик, -ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны.
Зако́пчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закопти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Закапчиваться, закоптиться. Від диму закоптишся.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Поле німіє. Біль німіє трохи.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Як циган, смуглой цери був.
