Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куній

Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. Ном. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНІЙ"
Базарище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ собирается базаръ. Як пішов дідище та на базарище. Чуб. V. 842.
Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.
Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Наплу́тати Cм. наплутувати.
Окрімність, -ности, ж. Отдѣльность.
Подрочити, -чу́, -чиш, гл. = подратувати.
Рубчик, -ка, м. Ум. отъ руб.
Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить. Лебед. у.
Фанта, -ти, ж. Одежда, одна штука одежды. Вх. Зн. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.