Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулидка

Кулидка, -ки, ж. Коврига хлѣба. Побачив на столі цілу кулидку хліба. Грин. Изъ устъ, 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛИДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛИДКА"
Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
Водевіль, -ля, м. Водевиль. Вже піднялася завіса, вже почали грати на сцені водевіль. Левиц. Пов. 138.
Отіпання, -ня, гл. Очищеніе отъ кострики (конопли). Гол. Од. 38.
Полапки нар. Ощупью. Поночі, так я полапки вибірала. Пирят. у. Удень вони як серед ночі ходять, і полапки гмукають о полудні. К. Іов. 12.
Признатний, -а, -е. Выдающійся, замѣтный. Попова хата у селі признатна. Павлогр. у.
Прихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. прихвати́тися, -чуся, -тишся, гл. Поспѣшно браться, взяться. Прихватюсь мерщій до тіста, пироги побгаю. Мкр. Н. 15.
Совинча, -чати, с. = совиня. У тебе соколинча, а в мене совинча. Грин. II.
Тогоди нар. = тогді = тоді. Брат тогоди клав хату. Гн. І. 81.
Царина, -ни, ж. 1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село. 2) Пахатная земля, засѣянное поле. Харьк. Одесс. Угор. Огороженное поле. Вх. Лем. 479. Ум. царинка, цариночка. ЕЗ. V. 230.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛИДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.