Австрія́чка, -ки, ж. Австрійка.
Жени́х, -ха́, м. Молодой человѣкъ, ухаживающій за дѣвушкой и пользующійся ея взаимностью; это названіе имѣетъ мѣсто только до формальнаго сватовства, послѣ котораго онъ называется уже молодим. Жалуй мене, подружечко; жених покидає. — Не журися, подружечко, — рута зелененька, — сей покине, другий буде, ще й од сього кращий. А я тобі, подружечко, жениха дарую. — Брешеш, брешеш, подружечко, як ти подаруєш, що ти його вірно любиш і з ним помандруєш. Мій первий женише! А дівчина листи пише: приїдь, приїдь, мій женише. Ум. женише́нько, женишо́к. Стривай, мати, погуляю: женишки настигли. Ой то мені женишенько, що три годи ходить. Ув. жениши́ще.
Затісни́ти Cм. затісняти.
Заяро́вуватися, -вуюся, -єшся, гл. Вкладываться, вдѣлываться (о полкахъ въ шкафу). Полички в миснику заяровуються.
Ошмульгати, -га́ю, -єш, гл. = обшморгати. Так він (мотузок) обшмульгав його молоде, ніжне тіло.
Перемучити, -чу, -чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька.
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. о півдні. Въ полдень. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце.
Протір, -ра, м. Игла безъ ушка.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно.
