Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кулішниця

Кулішниця, -ці, ж. Патронташъ. Пластуни... на поясі ремінному носять: кинджал з ножем, жарівницю, чабалтас, кулішницю. О. 1862. II. Кух. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 322.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛІШНИЦЯ"
Жа́хно нар. Страшно.
Зашуга́ти, -га́ю, -єш, гл. Залетать, разсѣкая воздухъ. Зашугали сірі орли, літаючи над трупами.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет. Чуб. І. 72. Лебед. у.
Перебунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прекратить бунтъ.
Перекалатати, -та́ю, -єш, гл. Перезвонить во всѣ колокола.
Пісняк, -ка, м. Постникъ. К. ПС. 112.
Погромити, -млю, -миш, гл. Разгромить.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у.
Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛІШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.