Байбарак, -ка, м.
1) Верхняя одежда у гуцуловъ: родъ суконнаго полукафтанья.
2) Родъ крытой женской шубки, крытаго овчиннаго тулупа. Заробила в мене грошенят на байбарак.
Осинити, -ню́, -ниш, гл. Окрасить въ синій цвѣтъ. Ми давали ниток осинити аж , три хунти.
Підвечіркувати, -кую, -єш, гл. Закусывать между раннимъ полдникомъ и ужиномъ. Снідала, обідала — раз їла; полуднувала, підвечіркувала — два їла, вечеряла, повечіркувала — три їла. І думка то була така, щоб підвечіркувать смачненько.
Піскуватий, -а, -е. Песчаный. піскувате яблуко. Разсыпчастое яблоко.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный.
2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Рукавиця, -ці, ж.
1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса.
2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. рукавичка. Лакей у білих рукавичках.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Улетіти Cм. улітати.
Чуркало, -ла, с. = джерело.
