Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куль

Куль, -ля́, м. 1) Вымолоченный снопъ. Дав йому він в'язочку сіна і куль соломи і міх полови. Ном. Употребл. для солом, кровель. Купила дві копи кулів. Батько, де текло, кришу поладив. Г. Барв. 249. 2) Связка камышу. В костер кладуть 30 кіп очерету, а в копі — 60 кулів. Павлогр. у. 3) Палка или конусообразный обрубокъ, употребляемый въ дѣтской игрѣ того-же имени. Ив. 22. 4) Родъ жгута, свернутаго изъ свитки, которымъ бьютъ во время дѣтской игры въ крам. Ив. 43. Ум. кулик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬ"
Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили». Млак. 108.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. Посл.
Зауважа́ти, -жа́ю, -єш, гл. = завважати.
Недотепність, -ности, ж. Неспособность, неумѣлость. Чуб. І. 272.
Понасувати, -ва́ю, -єш, гл. Насунуть, надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха. Богодух. у.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови. Св. Л. 173.
Смаровний, -а, -е. Смазанный, подмазанный. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний. Ном. № 11383.
Трупоїдний, -а, -е. Трупоядный, ѣдящій трупы. Шейк.
Чогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто чого́.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.