Жури́ти, -рю́, -риш, гл. Печалить, озабочивать. Не лихо журить, а чужа сторінка та невдала жінка. Не журь мене, кажу, моя матінко, моя квітонько! Ти бачиш, я й сама в журбі потопаю.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі.
Нечіпай-зілля, -ля, с. раст. Bryonia alba.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів!
Перецілуватися, -луюся, -єшся, гл. Перецѣловаться. Перецілувались усі.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Попадька, -ки, ж. Ум. отъ попадя.
Рудько, -ка, м. Кличка рыжихъ домашнихъ животныхъ, преимущ. собакъ, кошекъ. А ти, коте-рудьку, підтопи нам грубку.
Серака, -ки, об. = сарака. Ой серака Поляниця кукурузи сіє.
Троп, -пу, м. Въ выраж.: у троп — рысью. Кінь іде у троп.
