Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кунишник

Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИШНИК"
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = загоготіти.
Ільмина, -ни, ж. Вязовое дерево. ЗЮЗО. І. 140.
Кухарча, -чати, с. Поваренокъ. О. 1861. IV. Слов.
Ле́ґінь, -ня, м. 1) = легінь. Kolb. І. 68. 2) Раст. пирамидальный тополь, Populus pyramidalis. Вх. Лем. 431.
Непокірниця, -ці, ж. Непокорная. Ти ж, (невістко), моєму роду непокірнице. Грин. III. 84.
Сажовий, -а, -е. Выкормленный въ сажі. Ні, добродію, гуси не сажові, надвірні.
Сніжниця, -ці, ж. = сніговиця. Морози лютували і сніжницею мело. Млак. 52.
Сокотіти, -кочу, -тиш, гл. = сокотати.
Хохітва, -ви, ж. Птица: стрепетъ, Otis tetrax. Хмарою літають дрохви, журавлі, хохітва. Стор. МПр. 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.