Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кунишник

Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИШНИК"
Закопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) О дѣтяхъ: побѣжать мелкими шажками. 2) О лошадяхъ: побѣжать съ быстрымъ топотомъ. Закопотіли коні. К. ЧР. 154. Ущухло поле. Тільки коні закопотіли там то там. Греб. 343.
Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. Рудч. Ск. II. 62. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі). Мкр. Н. 37.
Зелепу́га, -ги, ж. и зелепу́ш, ша, м. 1) Незрѣлыя вишни. Вх. Зн. 21. 2) Порода зеленоватыхъ сливъ. Желех.
Помалювати, -лю́ю, -єш, гл. Расписать красками, покрасить. Найми другую, щоб постіль слала, щоб піля походи помалювала. Чуб. V. 92. Плавало суденце — помальоване денце. Чуб. V. 952.
Поранник, -ку, м. Раст. Plantago lanceolata L. О. 1861. І. 206.
Пригостити, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Прибыть, пріѣхать въ гости. Ми пригостили до Илаша. Федьк. В царя дочку заручили, та й додому пригостили. Гол. IV. 551. 2) Принять какъ гостя, угостить. І ця сестра його пригостила добре. Мнж. 16.
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Страпки, -пок, ж. Отрепье, рубище. Гайс. у.
Флисник, -ка, м. Плотовщикъ. Вх. Зн. 75.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.