Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кунишник

Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНИШНИК"
Вироїтися Cм. вироюватися.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Дебе́льшати, -шаю, -єш, гл. Толстѣть.
Дігтярчу́к, -ка́, м. Мальчикъ лавочникъ у торговца дегтемъ.
Здо́бич, -чі, ж. Добыча. Рудч. Ск. II. 148. МВ. І. 144. Ділили поміж собою здобич і гроші, що добули од жидів. Стор. МПр. 145. Ум. здоби́ченька. Козацькая здобиченька марне пропадає. Макс. (1849) 62.
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 2) Лежебока, лѣнтяй. Вх. Зн.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Пужина ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.
Страхопудливий, страхопудний, -а, -е. Боязливый, трусливый. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНИШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.