Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

культурник

Культурник, -ка, м. Распространитель культуры; культурный человѣкъ. Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сем'ї культурників вертайся. К. ХП. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬТУРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЬТУРНИК"
А́рніка, -ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana. Шух. І. 21.
Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто. Желех.
Відай, нар. Вѣроятно, должно быть. Ой відав ти слабий, хорий. Гол. І. 82. Болить мені головонька відай же я вмру. Гол. І. 103.
Недогризок, -зка, м. Огрызокъ.
Обіпрати Cм. обпірати.
Оконце, -ця, с. = віконце. Мет. 8.
Пообважувати, -жую, -єш, гл. Отяготить, обременить (во множествѣ)
Пообчищати, -ща́ю, -єш, гл. Обчистить, очистить (во множествѣ).
Приспіти Cм. приспівати.
Усунути, -ся. Cм. усувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЬТУРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.