Домо́ви́й, -а, -е. Домашній. Домового злодія не встережешся. На домовій раді в гетьмана. Збували... скот і рухомость домовую. господарь дом́овий. Хозяинъ дома. Сидять мужні жони, господарі домові. домо́вий дідько. = домовик.
Княжити, -жу, -жи́ш, гл.
1) Княжить.
2) Быть женихомъ или невѣстою. Буду ж бо я в суботу княжити, будуть мені бояри служити. Устань, Марусенько, не княжи, відсунь кватирочку, погляди, чи всі бояри на дворі.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье.
Нало́пом нар. Нахально. Налопом увійшли у хату.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь.
Помикати, -каю, -єш, гл. Расчесать и приготовить для пряденія пеньку или ленъ. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички поткала.
Пошуміти, -млю, -миш, гл. Пошумѣть. Пошумів ліс та й затих.
Професорський, а, а. профессорскій
Суспиця, -ці, ж. = суржик 1 = суропиця. Сей год я посіяв жита на три упруги да овса — на два, да ще суспиці усякої на упруг, — не більше.
