Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куля

Куля, -лі, ж. 1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. Левиц. І. (Правда, 1868, 423). 2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. № 83. Щоб тебе перша куля не минула. Ном. № 3771. кулі лити. Врать. Кулі ллє. Ном. № 6939. 3) Ядро. 4) = милиця. Він на кулі ходе. Ум. кулька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУЛЯ"
Батовий, -а, -е. Вьючный. Научить усяким добром батових коней. Вас. 210.
Безгоміння, -ня, с. Безмолвіе. На місяцеві спокон-віку безвітря, безгоміння. Ком. І. 41.
Виновий 2, -а, -е. 1) Винный. Виновий льох. 2) Виноградный. Чуб. VI. 71.
Гарикання, -ня, с. Ворчаніе, придирчивость.
Заміта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. замести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл. 1) Заметаться, заместися, выметаться, виместися. 2) Переносно: исчезать, исчезнуть, убѣжать. Скоро сонечко з-за хмари виграло, вони (діти) так і замелись із хати. МВ. (О. 1862. III. 43.).
Наверзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Наговорить вздора.  
Підмазування, -ня, с. Подмазываніе. Мир. Пов. II. 56.
Постоянка, -ки, ж. Остановка. Ромны.
Прощання, -ня, с. Прощаніе, разлука. Плаксивее з синком прощання. Котл. Ен. V. 62. На прощанні випросила Маруся в Василя сватаний платок. Кв.
Талірка, -ки, ж. = тарілка. Без ножа і без талірки моє серце крає. Г. Барв. 387. Талірки бувають плитні, плескаті й глибокі. Шейк. Ум. таліронька, талірочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.