Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куна

Куна, -ни, ж. 1) Куница. Да поїдем, брате, у чистеє поле, у чистеє поле куну ловити. Чуб. III. 283. 2) мн. Куній мѣхъ. Укривайся, зятю, укривайся кунами і соболями, дорогими суконьками. Макс. Не в дорогих кунах (т. е. по карману). Ном. 3) Пробой у дверей. По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, і засови у кунах залізні важкі завищали. К. МБ. XII. 278. Въ Камен. у. въ этомъ значеніи только Ум. кунка. 4) Желѣзная скобка, прибитая въ церковномъ притворѣ на шалнерѣ, — въ нее вкладывалась и запиралась потомъ рука женщины, отбывавшей это позорное наказаніе за проступки противъ нравственности. Перше була купа... в бабинці, до которої припинались покритки, поки вся служба одійде. Се робилось в шість неділь після родин. Чуб. VI. 20. Пріська Чирячка не раз сиділа в куні. Кв. II. 87. Иногда — вообще мѣсто ареста, тюрьма. К. ЧР. 424. 5) У кубанскихъ пастуховъ овецъ: посуда для жира. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. кунка, куночка. Вчора звечора та порошенька пала, а опівночі куночка походила. Мет. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНА"
Заміня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Промѣнять. Боїться, щоб не заміняли його поля на чуже. О. 1862. І. 62. Мужик мужика заміняв на бика. Ном. № 13242. Вона мене заміняла на свекруху. МВ. ІІ. 175.
Ковбасянка, -ки, ж. Кишка для колбасъ.
Круподерник, -ка, м. Дѣлающій крупу. Оттам, мамо, мельник, оттам круподерник. Н. п.
Поспитати, -та́ю, -єш, гл. 1) Спросить. Та забула поспитати, чого їздив коло хати. Чуб. V. 1153. 2) = покуштувати. А ви поспитайте борщу: по моєму наче дуже кислий. Черниг. у. 3) Испытать, испробовать. Поспитавши горя, чи не пошанується. О. 1861. X. 36.
Припускати, -ка́ю, -єш, сов. в. припустити, -пущу, -стиш, гл. 1) Допускать, допустить. Кобилу припустив до нових стіжків. Сим. 228. Припустила теля до корови. 2) Прилаживать, приладить. А припускай но люшні, а я тим часом голоблі опоряжу. 3) Припускать, припустить, побѣжать быстро. Як припустив коня вороного, — міст мені вломився. АД. II. 168. Як припустив бігти, — утік. МВ. (О. 1862. І. 104). Дощ припустив. Пошелъ сильный дождь. Наче був переставав дощ, а тепер ба який припустив. Харьк.
Рознюхувати, -хую, -єш, сов. в. розню́кати, -хаю, -єш, гл. 1) Разнюхивать, разнюхать. 2) Разгадывать, разгадать, узнавать, узнать. Як я його рознюхав, так він, бачу, ка-зна який чоловік. Полт. г.
Сундачитися, -чуся, -чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться. Сквир. у.
Уморити, -рю, -риш, гл. Уморить. Кого Бог сотворить, того не вморить. Ном. № 74. Лихо не вморить, так спотворить. Ном. № 2004.
Чорнобил, -лу и чорнобиль, -лю, м. Раст. Artemisia vulgaris Е. ЗЮЗО. І. 112. Мил. М. 58. Ліг під чорнобилем спати. Грин. II. 122.
Шкідливо нар. = шкідно 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.