Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

куна

Куна, -ни, ж. 1) Куница. Да поїдем, брате, у чистеє поле, у чистеє поле куну ловити. Чуб. III. 283. 2) мн. Куній мѣхъ. Укривайся, зятю, укривайся кунами і соболями, дорогими суконьками. Макс. Не в дорогих кунах (т. е. по карману). Ном. 3) Пробой у дверей. По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, і засови у кунах залізні важкі завищали. К. МБ. XII. 278. Въ Камен. у. въ этомъ значеніи только Ум. кунка. 4) Желѣзная скобка, прибитая въ церковномъ притворѣ на шалнерѣ, — въ нее вкладывалась и запиралась потомъ рука женщины, отбывавшей это позорное наказаніе за проступки противъ нравственности. Перше була купа... в бабинці, до которої припинались покритки, поки вся служба одійде. Се робилось в шість неділь після родин. Чуб. VI. 20. Пріська Чирячка не раз сиділа в куні. Кв. II. 87. Иногда — вообще мѣсто ареста, тюрьма. К. ЧР. 424. 5) У кубанскихъ пастуховъ овецъ: посуда для жира. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. кунка, куночка. Вчора звечора та порошенька пала, а опівночі куночка походила. Мет. 123.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КУНА"
Ваш, ваша, ваше, мѣст. Вашъ, ваша, ваше Не оставте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. МВ. ІІ. 63. Де вашая мати? Поможи, Боже, і нашим, і вашим. Ном. № 3009. Вибачайте, не вашій честі, дурний був. Черниг. г.
Витанцьовувати, -вую, -єш, сов. в. витанцювати, -цюю, -єш, гл. Танцовать, протанцовать. Доводилось витанцьовувати з молодцями-паничами. Левиц. І. 228. Танцювали уже так, що против них ніхто на світі так не витанцює. КС. 1883. XI. 504.
Гряни́читися, -чуся, -чишся, гл. Размежевываться, дѣлать, класть границы. Було оце як стануть гряничиться, то село на село йде. Той каже: «сюди гряниця!» а той каже: «сюди!» ЗОЮР. І. 106. Скажи, де світ гряничиться не тьмою?
Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Хата, 95. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники. Мир. Пов. II. 129.
Квасність, -ности, ж. Кислота.
Пообтикатися, -каємося, -єтеся, гл. Обтыкать себя (о многихъ).
Потурити, -рю́, -ри́ш, гл. = потурлити. Ном. № 12822.
Придаватися, -даюся, -єшся, сов. в. придатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Годиться, пригодиться. Золотий ключик до кождих дверей придасться. Ном. № 7393. 2) Удаваться, удаться, оказаться, выйти какимъ; оказаться къ чему годнымъ, способнымъ. В чім ти, мила, купалася, що такая придалася? Чуб. V. 38. Оттакий то придався нам солодкий мед. Грин. II. 171. Паска у нас хороша придалась. Кв. Наймичку собі приняла, та й добра дівчина придалась. Г. Барв. 295. Придавсь один чернець на малювання. К. ЧР. 82.
Прихлюпнути, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ прихлюпувати. А дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи, та й займуться; а він возьме та й прихлюпне, та й прихлюпне водою, щоб не так горіли. Рудч. Ск. І. 124.
Шуліка, -ки, м. Коршунъ. Ном. № 13386.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.