Аптекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься аптекарскимъ искусствомъ, быть аптекаремъ.
Гляганий, -а, -е и пр = ґляґаний и пр.
Дриску́ля, -лі, ж. = дрислівка 2.
Залі́тошній, -я, -є. Позапрошлый. Се було чи літошній, чи залітошній год.
Заложа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Биться объ закладъ.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. — з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Велетні тепер звелись. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться!
Карта, -ти, ж. 1) Четырехугольникъ, четырехугольная площадь, клѣтка. Употребляется, когда говорится о полевой землѣ, о рисункѣ клѣтчатой матеріи. 2) Листокъ бумаги. І взявши карту, щоб на їй писать споминник дорогий. Паперу пів карти. 2) Игральная карта. Балакають, у карти грають, співають. В карт грають. 4) Билетъ. 5) Письмо. 6) Указъ, предписаніе. Чоловіче біснуватий, нащо жінку продавати? Прийшла мені карта з неба, на податок грошей треба. Пала карта від цісаря з самої Верони, а щоби ми, молоденькі, ступали до войни. Ум. картка, карточка.
Присмерджувати, -джую, -єш, гл. Припахивать, немного вонять. Риба вже присмерджує.
Пугарчик, -ка, м.
1) Ум. отъ пугарь.
2) Рюмка.
Скілька, скільки, скілько, мѣст.
1) Сколько. Не питав і не знав де вони і скільки.
2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок.
3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху.
