Біловус, -са, м.
1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе?
2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Зальо́тний, -а, -е. 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Словарь.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Погупцювати, -цюю, -єш, гл. Потанцовать. Ось ну лишень, не соромляйся, по гупцюймо трохи.
Приятельство, -ва, с. Дружба.
Ранковий, -а, -е. Утренній. Осіння ранкова прохолода. Нате вам крикливиці: вечірні, полувелірні, полуночнії, світові і ранкові.
Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу.
2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
Таїти, таю, -їш, гл. Таить, скрывать, не обнаруживать. Нічого гріха таїти. Таїть у серці зло. Гріхів не тайте.
Талірчина, -ни, ж. Уничиж. отъ талірка.
Тирка, -ки, ж. Птица съ обтрепанными перьями. Летить усяка птиця.... Чи не знаєте.... де шлях?... Ні, кажуть, не знаємо, хиба може тирка зна. А то.... була та така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілько крилом.
